Нав’язливі дзвінки, «листи щастя», погрози… Так професійні «вибивачі боргів» тероризують українців, які з різних причин не сплачують кредити або є поручителями. Тому не дивно, що у пересічних українців при слові «колектор» виникають не найприємніші асоціації. Хто ж такі колектори та чому українці воліють з ними не мати справ? Чи законна їх діяльність та як захиститися від протиправних дій "вибивачів боргів"?

 Хто такі колектори та які правові підстави їх діяльності?

Колекторські фірми з’явились в Україні не так давно. Після «банкопаду» 2013-2017 років, коли збанкрутувало 96 банківських установ, у колекторських фірм побільшало клієнтів, адже Фонд гарантування вкладів передав більшість «проблемних» кредитів ліквідованих банків колекторам.

В Україні діяльність колекторів хоча й не заборонена, але водночас чітко не врегульована спеціальним законодавством. Це призводить до численних порушень прав та законних інтересів боржників і створює умови для діяльності так званих «чорних колекторів», які нерідко порушують закон.

В Україні діяльність колекторів хоча й не заборонена, але водночас чітко не врегульована спеціальним законодавством. Це призводить до численних порушень прав та законних інтересів боржників і створює умови для діяльності так званих «чорних колекторів», які нерідко порушують закон.

Наразі Верховна Рада України для врегулювання колекторської діяльності та захисту боржників від недобросовісних дій колекторів прийняла у першому читанні законопроект.

Як відомо, основна функція колекторів – стягнення заборгованості з боржника. Колекторські фірми повинні мати ліцензію на здійснення інформаційно-консультативної діяльності.

 Як мають діяти колектори?

Примусово стягнути заборгованість в рамках закону можна лише за рішенням суду, що набрало законної сили, з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Це означає, що колектори у жодному разі не мають повноважень самостійно примусово стягнути борг (наприклад, виселити людину з житла, забрати автомобіль чи будь-яке інше майно боржника).

Колектор може і має діяти двома шляхами. По-перше, усно, письмово чи у телефонних розмовах нагадувати боржнику про необхідність добровільно погасити прострочену заборгованість. Але робити це тактовно і ввічливо, без жодних протиправних дій щодо боржника чи інших осіб (психологічного тиску, погроз, залякувань, фізичного впливу тощо). По-друге, у разі несплати заборгованості звертатися до суду.

Крім того, колектор у своїй діяльності не має права порушувати положення законів щодо нерозголошення банківської таємниці та захисту персональних даних боржника.

 Що робити, якщо вам зателефонував колектор?

Найперше, що потрібно зробити, якщо з вами почали контактувати колектори, так це впевнитися, що вони діють на законних підставах. Вимагайте договір між кредитором та колектором (якщо колектор діє як посередник або є вашим новим кредитором). Законодавство у даному випадку на вашому боці, адже згідно з частиною 2 статті 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до отримання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

 Хто такі «чорні колектори»?

«Чорними колекторами» у народі називають недобросовісних колекторів, які застосовують незаконні методи роботи, у тому числі і фізичне насильство. Їх діяльність заборонена законом, оскільки є протиправною.

Фактично «чорні колектори» є злочинцями і діють за наступною схемою: перекуповують борг, який тривалий час не сплачується, за відносно невелику суму (зазвичай від 5% до 30% реальної фактичної заборгованості), після чого самостійно «нараховують» боржнику шалені штрафи, неустойки, пеню, упущену вигоду тощо, а це незаконно. Далі починають психологічно та фізично залякувати боржника: представляються правоохоронцями і погрожують судом та в’язницею у разі, якщо особа негайно не віддасть борг, телефонують боржнику та його рідним з погрозами, приходять додому в нічний час, намагаються проникнути в житло, погрожують фізичною розправою або застосовують фізичну силу, поширюють неправдиву інформацію про боржника з його фото, анкетними даними, копією паспорта тощо.

Якщо справді є заборгованість по кредиту, слід пам’ятати, що її необхідно сплачувати, але наявність у особи непогашеного кредиту не є підставою для протиправних дій відносно неї.

 Як захиститися від протиправних дій колекторів?

Якщо вам телефонують колектори і при цьому тиснуть або погрожують, необхідно опанувати себе, спілкуватися ввічливо і тактовно, не зриваючись на крик та погрози у відповідь. При цьому доречно встановити на мобільний телефон додаток, який записує всі ваші розмови, і при спілкуванні з колектором вказати, що записуєте телефонну розмову – у майбутньому це слугувати доказом у разі неправомірних дій відносно вас (тиску, погроз, вимагання, шантажу тощо).

Якщо йдеться про кредит, який ви взагалі не брали (наприклад, хтось взяв кредит і вписав вас поручителем, вказавши всі ваші контакти, а ви нічого про це не знали, або коли позичальник вказав кредитору ваш номер телефону замість свого), - спробуйте пояснити колекторам цю ситуацію. У разі якщо ви знаєте позичальника, зв’яжіться з ним і наполягайте, щоб він негайно вирішив дане питання. Але якщо вам не припиняють телефонувати – краще змінити номер.

Колектори не мають права розголошувати персональні дані боржників, проте такі випадки непоодинокі. Аби залякати та психологічно зламати людину, «вибивачі боргів» дозволяють собі розклеювати фото з ганебними надписами, розголошувати конфіденційну інформацію, погрожувати, вламуватися до оселі, псувати майно, застосовувати фізичну силу тощо. У такому випадку раджу негайно звертатися до поліції з заявою про злочин, а також до суду щодо захисту персональних даних.

 Юридичний супровід не завадить

У процесі спілкування з колекторами доречно мати юридичний супровід, тим більше що держава надала унікальну можливість отримати безкоштовно юридичні консультації, а в окремих випадках – і захист, представництво у суді, складання процесуальних документів.

За правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. С. Титаренка 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи

безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.