Відповідно до Постанови Верховної Ради 18 травня в Україні проголошено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Цими днями в Україні згадують трагічні події 1944 року, коли корінний кримськотатарський народ радянська влада вислала за межі півострова до Центральної Азії. Всього були депортовані понад 180 тисяч людей. В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.
Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років в СРСР повністю заперечувався злочинний характер цих дій.
Хоча ще 1967 року парламент Радянського Союзу визнав необґрунтованими звинувачення всіх кримських татар у співпраці з німцями, вони до самого краху комуністичного тоталітаризму так і не отримали права повернутися на історичну батьківщину.
Анексія Криму Російською Федерацією у березні 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Окупаційна адміністрація Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари відзначали в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції та під наглядом гелікоптерів.
Тільки впродовж 2014 року понад 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 зник без відома або був убитий, а Меджліс позбавлений як будинку, так і можливості вести діалог із державними органами так званої «Республіки Крим».
Кримські татари, які відмовляються приймати російське громадянство і не визнають незаконну анексію Криму, стикаються із дискримінацією. Їм відмовляють у доступі до освіти, медичного обслуговування, піддають утискам використання кримськотатарської мови, дотримання народних звичаїв та культурних традицій.
Фактично кримські татари вдруге за 75 років зазнають репресій та переслідувань, знову змушені полишати свою батьківщину.
Сьогодні висловлюємо свою підтримку кримськотатарському народу, вшановуємо пам’ять жертв депортації і віримо, що історичну справедливість все ж буде відновлено і кримці будуть повноправно господарювати на своїй історичній території.