22 серпня 2014 року стало чорною датою для родини Андрейченків, яка розділила їхнє життя на «до» і «після». Максим загинув виконуючи бойове завдання у районі селища Біле Лутугинського району Луганської області.

Не стало сина, брата, друга, Героя України…

Згідно Указу Президента України за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Андрейченка Максима Павловича нагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

Згідно рішення Менської районної ради №74 від 30 березня 2016 року загиблому військовослужбовцю присвоєно звання «Почесний громадянин Менського району».

Наказом Всеукраїнської спілки учасників бойових дій в АТО «Побратими України» за проявлену особисту мужність, стійкість та рішучість, виявлені при виконанні військового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя під час захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України у ході проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей Максима Андрейченка нагороджено нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Загиблому захиснику України встановлені меморіальні дошки на фасаді ОЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка та Алеї Героїв у місті Мена. Також пам’ятний знак випускнику-атовцю встановлений на фасаді Політехнічного технікуму КІ СумДУ в місті Конотоп Сумської області.

Максим Андрейченко назавжди залишиться в серці кожного з нас як приклад патріотизму, незламності духу та любові до України.

Він віддав своє життя за наше майбутнє! Вшануймо Героя Менщини, низько схиливши голови! Вічная йому пам’ять і слава!

Герої не вмирають!