До Менського місцевого центру не одноразово звертаються громадяни з сімейними питаннями, що стосуються розлучення, стягнення аліментів тощо. Судовий розгляд сімейних спорів, в яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його ході вирішуються не просто спірні питання між подружжям та іншими особами, але і визначається доля дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат.

Тому доцільно її думку та побажання враховувати під час судового розгляду.

У законодавстві України закріплені відповідні положення.

Згідно зі ст. 171 Сімейного кодексу України (далі — СК):

Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Статтею 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено:

Під час вчинення дій, пов’язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.

Відповідно до положень ст. 27-1 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи малолітня або неповнолітня особа має такі процесуальні права:

• безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

• отримувати через представника інформацію про судовий розгляд;

• здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника, у разі якщо цього потребують інтереси цієї особи і за віком та станом здоров’я вона може усвідомити їх значення.

Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Апеляційний суд м. Києва в своїх Узагальненнях практики розгляду судами цивільних справ про усиновлення дітей, позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та піклування над дітьми від 01.01.2009 зазначив, що питання про участь дитини в розгляді справи має вирішуватися в попередньому судовому засіданні з урахуванням думки органу опіки та піклування, наданого медичного висновку про стан здоров’я дитини, її фізичний та розумовий розвиток, щоб не допустити під час розгляду справи негативного впливу на дитину.

Законодавством України не визначено вікових обмежень щодо висловлення (заслуховування) думок дитини під час вирішення спірних питань в суді але ставиться вимога щодо її здатності сформулювати свої погляди та мати достатній рівень розуміння ситуації.

Щодо місця проживання дитини, то положеннями ст. 160 СК України передбачено:

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Про бажання висловити свою думку може заявити сама дитина, її представник, представник органу опіки та піклування, у тому числі адміністрація за місцем навчання чи перебування дитини, представники громадськості. Ініціатива про заслуховування думки дитини може виходити і від самого суду.

Не завжди суд, заслухавши думку дитину, має прийняти рішення у відповідності до побажань дитини.

Суд враховує декілька факторів які забезпечують інтересів, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності (ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

За правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6-А, тел.: (0244) 3-30-01.