Шановні учасники Великої Вітчизняної війни, бойових дій, колишні підпільники і партизани, в’язні фашистських концтаборів, працівники тилу, солдатські вдови, діти війни, жителі району!

67 років відділяє нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найстрашнішої і найкровопролитнішої в історії людства війни. Але безсмертний подвиг переможців, які відстояли свободу і незалежність своєї Вітчизни, очистили рідну землю від чужоземної навали, принесли свободу народам поневоленої Європи та всього світу, не підвладний часу.

У цей славний день ми повертаємося до незабутньої весни 45-го, згадуємо тих, хто у жорстокій битві виборов нашу перемогу. Так розпорядився довгий і кривавий календар війни, але навіть коли б ця війна завершилася в іншу пору року, Перемога все одно означала б відродження, оновлення, повернення до життя — те, що несе світові весна.

Пам'ять про війну, її сувора правда залишаються з нами як найбільший за силою духу приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи за тими, хто поклав на вівтар Перемоги найдорожче — життя. Війна пройшла залізним плугом через кожне серце, кожну долю і кожне життя. Сувора її правда назавжди залишиться з нами. Так, Перемога була одна на всіх, хто вступив у двобій з нацистською навалою.

Для України ціна Перемоги - від 8 до 10 мільйонів людських життів, колосальні суми економічних втрат. Республіка дала армії і флоту понад 7 мільйонів воїнів. Кожен другий з них поліг на фронтах, а кожен другий з тих, хто залишився у живих, повернувся додому інвалідом. Вдумайтеся лише в таку страшну цифру: кожний сьомий з тих майже 60-ти мільйонів, яких забрала війна - наш співвітчизник. Понад 700 міст і містечок та 28 тис. сіл було знищено фашистськими загарбниками, тисячі підприємств зруйновано і пограбовано. Україна, для якої історія не скупилася на людські трагедії, попіл руйнувань, у моторошному побоїщі Великої Вітчизняної знову була викупана в крові. Переможна весна для тих, кому дякуючи Богові і долі, випало повернутися додому, нехай скаліченим, нехай понівеченими кулями і осколками, приготувала ще одне випробування - трудовим фронтом.

Вам, хто змінив солдатські гімнастерки на цивільний одяг, робітничі спецівки та селянські фуфайки, довелося винести на своїх плечах відбудову народного господарства. Це була нелегка і непроста справа. Якщо на Радянський Союз припадав 41 відсоток втрат понесених воюючими країнами за весь період другої світової війни, то на Україну – 42 відсотки загальносоюзних втрат. Жодна з держав, включаючи Німеччину, Польщу або Росію не зазнала руйнувань такого масштабу.

Відроджена Україна - найкращий пам'ятник усім захисникам. Це був ратний подвиг, рівний бойовому. Вдячність за це Вам від нинішнього і прийдешніх поколінь. Ми знаємо про війну лише з книг та фільмів, рідше – з розповідей самих її учасників. І тим болісніше, коли все частіше історики-сучасники применшують значення Перемоги, роблячи не історичну оцінку, а висловлюючи свою власну суб’єктивну не завжди позитивну думку, тим самим наносячи глибоку образу тим, хто пам’ятає війну. Нам навіть уявити неможливо, скільки горя перенесли люди в часи війни, скільки втрат, скільки зазнали випробувань. І який при тому всьому виявляли характер, силу духу і волі, витривалість.

З жахом зараз читаєш про Бабин Яр, Корюківську трагедію, Хатинь, масові розстріли і вбивства, про Сталінградську битву і Ленінградську блокаду. З кожним роком все менше тих, хто знав цю війну в обличчя. Того покоління, на чию долю випали такі тяжкі часи. З кожним роком усе далі від нас той пам'ятний день Перемоги. І хоч би скільки ще минуло часу, доки існуватиме на своїй землі українська нація — у цей день ми вклоняємося ветеранам Великої Вітчизняної війни, складаємо вам глибоку синівську шану.

Хотілося б звернутися до тих, хто нині працює на виробництві, в організаціях, хто навчається в школі, до батьків і дітей: давайте усім миром зробимо так, щоб нинішні і прийдешні покоління завжди пам'ятали подвиг тих, хто поліг, визволяючи рідну землю, хто повернувся переможцем. Пам'ять потрібна полеглим, увага потрібна живим. Вона зобов'язує нас усіх цінувати те, за що віддали життя наші діди і батьки. Для нас, їх вдячних нащадків, кожен день Перемоги — це час осмислення нашого минулого і сьогодення, можливість ще раз оцінити мирне творення незалежної держави України.

Дорогі ветерани, герої фронту і тилу!

Звертаюся до вас зі словами безмежної вдячності за вашу стійкість, мужність, хоробрість і героїзм. Довгих Вам років життя, міцного всім здоров'я і бадьорого духу, любові і поваги рідних та близьких, усього народу України.

Зі святом Перемоги!