Шлюб - це основа сім'ї. З правових норм, що регулюють порядок та умови його укладення, починається правове регулювання особистих немайнових та майнових відносин між подружжям.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Одночасно статтею 63 Конституції України визначено, що засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду. Тобто, ізоляція людини в місцях позбавлення волі не може бути абсолютною. Сімейним кодексом України (далі - Кодекс) встановлено, що шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до положень Кодексу умовами вступу в шлюб є взаємна вільна згода жінки та чоловіка на укладення шлюбу, тобто шлюб має бути добровільним, а також досягнення особами, які бажають вступити в шлюб, на день реєстрації шлюбу шлюбного віку (для жінки та чоловіка - 18 років).

Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про його реєстрацію. За наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку. Статтею 14 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого з пред'явленням для посвідчення їх особи і віку паспортів або паспортних документів. Повторний шлюб реєструється органом державної реєстрації актів цивільного стану за умови пред'явлення особами, які раніше перебували в шлюбі, документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу.

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності. Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 р. N 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 р. N 3307/5), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за N 719/4940, державна реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на загальних підставах, передбачених законодавством України.

Адміністрація установи виконання покарань забезпечує засуджену особу бланком заяви про державну реєстрацію шлюбу встановленої форми. Начальник установи виконання покарань перевіряє заповнення засудженим тієї частини заяви, яка стосується його, звіряє вказані в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, що міститься в особовій справі засудженого, та засвідчує справжність його підпису. Після цього особі, з якою засуджений бажає зареєструвати шлюб, направляється заява та повідомляється найменування та адреса відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань, де може бути проведена державна реєстрація шлюбу.

При погодженні на державну реєстрацію шлюбу із засудженим особа заповнює отриману заяву в тій частині, що стосується її, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань. Якщо особа, яка погодилась на державну реєстрацію шлюбу із засудженим, не може через поважні причини особисто подати отриману заяву про державну реєстрацію шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань, заяву засудженого та заяву з відомостями про себе, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, особа надсилає поштою до цього відділу.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, що отримав заяву про державну реєстрацію шлюбу, призначає дату та час державної реєстрації шлюбу, про що заздалегідь повідомляє наречених, а також адміністрацію установи виконання покарань, де утримується засуджена особа, яка бажає зареєструвати шлюб. Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченого та нареченої у приміщенні, визначеному адміністрацією установи виконання покарань. Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя, або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої)

У паспорті або паспортному документі засудженого відділом державної реєстрації актів цивільного стану проставляється відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і дати такої реєстрації. Аналогічна відмітка проставляється також у паспорті або паспортному документі другого з подружжя.

Документом, що засвідчує державну реєстрацію шлюбу, є свідоцтво про шлюб, яке видається відділом державної реєстрації актів цивільного стану після державної реєстрації шлюбу.

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Начальник відділу державної реєстрації
актів цивільного стану реєстраційної служби
Менського районного управління юстиції
У Чернігівській області                                                                    Л.Л.Попович