Менською районною радою в порядку ст.64 Закону України та пункту 37 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для розгляду на шостій сесії районної ради сьомого скликання готується проект рішення щодо затвердження списку присяжних Менського районного суду у складі 21 особи.

Законодавство встановлює вимоги до присяжних - ним може бути громадянин України, віком від 30 до 65 років, що постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція Менського районного суду.

Не можуть бути присяжними особи, що:

- визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

- мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;

- мають не зняту чи непогашену судимість;

- є народними депутатами України, членами КМУ, суддями, прокурорами, працівниками правоохоронних органів, військовослужбовцями, працівниками апаратів судів, державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, адвокатами, нотаріусами, членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи Вищої ради правосуддя;

- є особами, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

- не володіють державною мовою.

Кандидати для включення до списку присяжних можуть звернутись до виконавчого апарату районної ради (вул.Героїв АТО, 6, каб.28,29 тел. 2-13-31, 2-12-39) та подати заяву, ксерокопію паспорту.

Відповідно до Закону «Про судоустрій та статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою автоматизованої системи. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше, ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов’язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов’язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного. Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом. Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.

Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.

Наразі, категорії справ, до розгляду яких залучатимуться присяжні, процесуальними законами ще чітко не визначені.

Зокрема, Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає, що суди присяжних утворюються для розгляду кримінальних справ про особливо тяжкі злочини за вчинення яких законом передбачається довічне ув’язнення, якщо обвинувачений заявив клопотання про розгляд справи судом присяжних.

Цивільно-процесуальний кодекс передбачає поняття «народні засідателі», що розглядають справи в порядку окремого провадження (наприклад, обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, усиновлення тощо). Але зі ст.127 Конституції України виключено поняття «народний засідатель», не передбачено воно і в новій редакції Закону України «Про судоустрій та статус суддів». То ж, напевне, варто найближчим чекати змін у законодавстві.