В період з 3  по 9 квітня 2016 року група учасників названого проекту з України побували в Польщі з метою вивчення досвіду цієї країни в реалізації реформи місцевого самоврядування. До складу групи були включені Вікторія Неруш та Інна Дудко, директор Менської ЦБС. 

Вікторія Валентинівна розповіла про етапи реформування місцевого самоврядування Польщі, про існуючий устрій та систему управління у цій державі і про життя окремих гмін  та громад. У Польщі існує триступеневе територіальне самоврядування, яке не має ієрархічної структури: гміна, як базова одиниця, повіт (наш район), воєводство (область) – незалежні одне від одного і разом підпорядковуються нагляду з боку держави у визначених законом рамках. Модель влади змінилася на користь громад і реалізації їхніх прав на самоврядування. Фінансово самодостатнє місцеве самоврядування саме на базовому рівні змогло перебрати на себе більшість функцій із забезпечення життєдіяльності громад. Ефективне самоврядування стало поштовхом до соціально-економічного розвитку сільських громад і сіл.  Допоміжними  одиницями є солецтва, яким управляє солтис і рада солецтва.

Солецтво реалізує власні завдання згідно зі своїм статутом і ті завдання, які делеговані йому гміною. Доходами солецтва можуть бути дотації з бюджету гміни і власні доходи від ведення встановленої діяльності.

Цікавими були розповіді Вікторії Валентинівни, поєднані із фотодемонстрацією, про заклади культури, освіти і соціального захисту. Наприклад, у гміні Адамув (східна Польща), що об’єднала 17 населених пунктів, проживає до 6 тис. населення, є   3 середні школи, 2 початкові школи та 2 дитсадки.  Популярними є заклади для сеньйорів (для пенсіонерів). Як правило, поляки використовують приміщення, у яких за Радянської Польщі розташовувались заклади освіти та культури і зараз вони не використовуються за призначенням, для створення нових установ, закладів, підприємств. Прикладом є створення на базі колишнього середньо-технічного закладу підприємства, на якому працюють інваліди. Курирує його громадська організація.

 «Вразило те, що будь якій зміні (побудові, реконструкції) у поляків передує публічне обговорення та схвалення; популярні на всіх рівнях самоврядування і бюджети «участі», коли самі мешканці подають ідеї щодо покращення життя в громаді, голосують за них, а влада реалізовує, Тобто громадянське суспільство більш свідоме та відповідальне, активне та ініціативне ніж українське» - підсумувала Вікторія Неруш.