На сьогодні актуальним залишається питання протидії домашньому насильству.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», визначає такі спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству:

терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

обмежувальний припис стосовно кривдника;

взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;

направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Він виноситься строком до 10 діб за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Обмежувальний припис стосовно кривдника встановлюється у судовому порядку та спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Ним визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. На підставі оцінки ризиків він може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення попереднього строку, встановленого судовим рішенням.

Взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи покладається на Уповноважений підрозділ органу Національної поліції України.

Суб’єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування

Кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Крім спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству за вчинення домашнього насильства законодавством передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Так, статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення домашнього насильства передбачено покарання у вигляді штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. Вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за це загрожує штрафом від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 126-1, яка визначає, що домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, - карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Чинним законодавством осіб, постраждалих від домашнього насильства, віднесено до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу. Вони мають право скористатися безкоштовною правовою допомогою для здійснення представництва в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру.

Звернення про надання одного з видів зазначених правових послуг подаються особами, які досягли повноліття, до Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до Бюро правової допомоги за місцем фактичного проживання таких осіб, незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи. Звернення, що стосуються дітей, подаються їх законними представниками за місцем фактичного проживання дитини або її законних представників.

Менський місцевий центр з надання

безоплатної вторинної правової допомоги