Доволі тривалий час в Україні ставлення до домашнього насильства залишалось суто "домашньою" справою, а суспільство переважно не реагувало на дане явище. Причин такої ситуації чимало — страх потерпілих звернутися по допомогу, відсутність реагування, складність фіксації та доведення факту насильства.

Намагаючись вирішити проблему домашнього насильства, у грудні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству", в якому запропоновано новий підхід до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві.

Під домашнім насильством тепер розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.

Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та особи, які проживають разом будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки. Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок такого насильства.

У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою як до органів поліції за місцем свого проживання, перебування так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів, якщо постраждалі — діти, установ охорони здоров’я. Можна повідомити про насильство і через кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству.

Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду — судовий збір не сплачується.

Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації: її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства, періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника.

До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:

1) Терміновий заборонний припис

Поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання — постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб.

Припис залишити та перебувати у житлі разом із постраждалою особою не застосовується лише до неповнолітніх кривдників. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення.

Строк дії цих заборон — 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.

2) Обмежувальний припис

Застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи, або її представника. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Кривдника викликають до суду через розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Однак судовий розгляд можуть провести і без виклику та участі кривдника, якщо того вимагає безпека постраждалої особи.

Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців, та може бути продовжений судом ще на шість місяців.

Крім того, усі факти домашнього насильства, інформація про кривдника, незалежно від його згоди, а також про постраждалих, за їхньою згодою, вносяться до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Всі ці заходи — не є покараннями, ані адміністративними, ані кримінальними. Це запобіжні заходи, які дозволяють оперативно зреагувати на факти домашнього насильства, припинити його вчинення та усунути загрозу повторного насильства.

Відповідальність кривдника за вчинення домашнього насильства передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст. 172-3 КУпАП за вчинення домашнього насильства передбачає покарання у вигляді штрафу від 170 грн. до 340 грн. або громадських робіт на строк 30-40 годин, або адміністративного арешту на строк до 7 діб. Повторне вчинення домашнього насильства протягом року загрожує штрафом від 340 до 680 грн. або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин, або адміністративним арештом на строк до 15 діб.

Норма, щодо кримінальної відповідальність за вчинення систематичного домашнього насильства, що передбачатиме покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років, яка ухвалена парламентом у грудні минулого року набуде чинності 11 січня 2019 року

Новий закон проти домашнього насильства вказує на те, що України і суспільство в цілому виходить на нову дорогу боротьби з насильством в родинні.

За правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 09-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка, буд.6А, тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.