Особливість домашнього насильства полягає у тому, що воно відбувається у колі близьких одне одному людей (родичів, членів сім’ї), які пов’язані між собою тісними зв’язками: шлюбними, інтимними, кровними, емоційними, спільним побутом тощо. Як правило, домашня тиранія відбувається поза сторонніми очима, тому і свідків проявів насильства або немає взагалі, або ними є члени родини. Психологічне та економічне насильство – найбільш «приховані» форми домашньої тиранії.

Психологічне насильство

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Економічне насильство

Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Самоідентифікація жертви – перший крок до подолання насильства

Дуже часто самі постраждалі особи не розуміють, що над ними чиниться насильство, наприклад, коли їм постійно погрожують, забороняють навчатися та працювати, контролюють кожен крок, ображають та принижують.

Самоідентифікація особи, як жертви психологічного/економічного насильства, є першим кроком до зупинення домашньої тиранії. Тут спрацьовує наступний алгоритм: людина, яка не усвідомлює, що страждає від насильства, не розуміє й протиправності цих дій, тому з її боку жодних кроків для подолання насильства бути не може.

Особа, яка страждає від насильства, повинна спочатку усвідомити, що вона жертва, адже, не переконавши себе – не переконаєш інших. Наступним логічним кроком будуть дії, спрямовані на припинення насильства та покарання кривдника.

Перебувати під психологічним та економічним тиском кривдника, не норма, а нонсенс. Не замовчуйте насильство, не бійтеся розвінчати міф про ідеальне родинне життя в очах сусідів, знайомих, пересічних.

Як довести факт психологічного та економічного насильства?

Свідки мають бути підготовлені, а не фальшиві

Свідки, як правило, бачать поодинокі прояви цих видів насильства і часто не знають усієї глибини та системності проблеми. В основному у таких випадках свідки та очевидці – це родичі та близьке оточення, які не завжди готові стати на бік жертви. Тому заручіться підтримкою того, кому довіряєте, розкажіть про ситуацію, що відбувається. Намагайтеся зробити так, щоб у проявів насильства були свідки. Але у боротьбі з тираном не заручайтеся підтримкою фальшивих свідків, не спирайтеся на видуманий сценарій, адже такі справи потім легко розсипаються у судах, а лжесвідка і вас можуть притягнути до відповідальності.

Відео та фотофіксація фактів психологічного/економічного насильства, запис розмов, погроз, психологічного тиску, шантажу на мобільний телефон та диктофон

Неважко зрозуміти, що така фіксація фактів насильства жертвою відбувається приховано від кривдника. По перше, не можна виключати фізичну агресію тирана, якщо він дізнається про запис, по-друге, надалі кривдник буде обережнішим і навряд дасть вам можливість фіксувати свої знущання.

Треба взяти за правило вмикати диктофон при спілкуванні з особою, яка вас кривдить. Доречно встановити на свій мобільний телефон додаток для запису усіх телефонних розмов. Кривдник, як правило, погрожує, ображає та тисне на жертву не тільки при безпосередньому контакті, а й у телефонних розмовах.

Звичайно, якщо справа дійде до суду, то маловірогідно, що прихований відеозапис, запис розмов на диктофоні чи телефоні буде визнано судом допустимим доказом, але беззаперечно такі записи зіграють важливу роль на початковому етапі, а саме, для відкриття кримінального провадження за фактом домашнього насильства, а також при складенні поліцією протоколу про адміністративне правопорушення.

Звертайтеся за допомогою та фіксуйте факти таких звернень

Стаття 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає коло суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, які взаємодіють між собою:

спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: Міністерство соціальної політики; місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради;

інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: служби у справах дітей; уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи, установи та заклади охорони здоров’я; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди; прокуратура; уповноважені органи з питань пробації;

загальні служби підтримки постраждалих осіб: центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам;

спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб: притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги заклади та установи, призначені виключно для постраждалих;

Кожен суб’єкт має свої функції та повноваження, але будьте впевнені, що куди б ви не звернулися, вам нададуть допомогу а, у разі необхідності, перенаправлять до іншого суб’єкта в залежності від потреб та ситуації.

Для оперативного отримання допомоги:

• телефонуйте до поліції 102 або зверніться до найближчого відділу поліції з заявою;

• телефонуйте на гарячу лінію для жертв домашнього насильства 15-47 (цілодобово та безкоштовно);

• телефонуйте на Національну гарячу лінію з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 (цілодобово).

Мобільні бригади – «швидка допомога» жертвам домашнього насильства в умовах карантину

Необхідність у період карантину залишатися вдома може призвести до збільшення кількості випадків домашнього насильства в Україні, адже така соціальна ізоляція змушує жертву постійно перебувати поряд з тираном. До прикладу, у Китаї в період карантину кількість заяв про домашнє насильство зросла втричі, про збільшення випадків домашньої тиранії повідомляють у США та Італії і пов’язують саме з поширенням епідемії COVID-19, яка призвела до погіршення емоційного стану людей та матеріального благополуччя.

Поряд з установами, організацій та «гарячими лініями», вказаних вище, неабияку роль у допомозі жертвам домашнього насильства відіграють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Бригади надають соціальні послуги шляхом проведення фахових консультацій за допомогою телефонного зв’язку, з виїздом до місця проживання (перебування) постраждалих осіб чи іншого вказаного ними місця, у приміщенні загальної чи спеціалізованої служби підтримки постраждалих осіб, в іншому приміщенні, визначеному місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Карантинні обмеження торкнулися і роботи мобільних бригад – наразі вона ведеться у телефонному режимі та режимі онлайн.

Дуже важливо, звертаючись за допомогою до компетентних органів та служб, фіксувати факти таких звернень та залишати собі копії поданих заяв, отриманих довідок тощо. Адже зібрані поодинокі докази лише в своїй сукупності можуть дати бажаний ефект – притягнення винного до відповідальності.

За правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. С. Титаренка 6а, тел.: (0244) 3-30-01. Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.